9 грудня на подвір"ї Києво-Печерської лаври
                                  розцвіла жовтогаряча троянда



Вилискує на стежці "Кадилак"…
Метка синичка на черемху сіла…
Мелю на пироги серпневий мак…
Вже на цераті жовтій – чорно-біло.
Синок проекти пише…
                                    Вмився кіт…
Матуся молиться – за триста кілометрів.
Мелю…
            Мішу – під шерехтіння віт.
У плані – сарафан плести і гетри,
Відповісти на Томині листи,
Сусідку пожаліти: знову кашель…
Фотини лик погладити: "Прости…";
Відшліфувати вірш,
                                 обручку,
                                              важіль…

А в днину цю на пагорбі Дніпра
Троянда розпустилася вогненна!
Те диво споглядають із-за рам,
В долоні плещуть – славні, безіменні…
Поміж фасадів храмів на вітрах
Яріє квіт – відчайно, наче Віра!
Хтось візьметься за серце: "О Аллах…";
Хтось у кишені гріє лезво Звіра…

Садівники на квіт вдягли пакет.
Ніхто Вогонь не в силі обігріти!
Посеред храмів, ніби між планет,
Вивищується квіт – над сірим рінням…

Печерська лавра
                            плине
                                         крізь віки
Під омофором
                        Вишньої ріки…