Ще голос  мами – крізь бетон,
                                                 сіль,
                                                          мідь…
Прожекти тануть , мов у каві – крига.
Для віршів денно виплітаю сіть…
А потяги…
                 а роги…
                              ризи…
                                        дзиги…

Для Асусени шити б іграшки –
Так їх у «Метро» навезли тьму-тьменну.
Не в котловани, не в чужі совки –
Тече молитва серця
                                   в неба вени…

Знов розцвіте край поля барбарис!
Син листя гінкго* рве…
                                     Яріє Вчора…
Біжу міжряддям…
                            Чую: «Озирнись…»
І на коріння – звік червоно-чорне…

– Таки… чужа… – шерхочуть будячки.
– Авжеж… ав…жеж… – повійка зла дзенькоче…
Кріт сліпородий чмише: «Ти є… ким?»

– Я жінка єсмь… – над прядивом торочу.

Ще голос  мами – вересневий  плід,
Мов оберіг від німоти і бід.




*  реліктове (динозаврове) дерево висотою до 40м, дає сімена аж на 25-30 рік