На прихiд весни!
Юрий Зозуля
...зашарілась темрява, й сіріє;
  з променів досвітних ще не гріє:
  холодИ стоять, не колихнуться,
  доки світ зо світлом не зіткнуться!..
 
...а весна навшпиньках, мов злодюжка, –
  або на пуантах балеринка:
  це з її слідів по товщі ночі
  голубіють проліскові очі!..

...сонце зводиться, сніги крохмалить;
  вітер себе ковзанкою бавить:
  то летить, то зльоту посковзнеться,
  і росою сніговою вп’ється!..

...а весна навшпиньках, мов злодюжка, –
  або, – я ж кажУ вам,  – балеринка:
  кожен її крок навстріч світанню –
  по купинах синьооких ранніх!..

...проявилось небо, повне синьки, –
  свіжої, розведеної ниньки:
  на світанок, що зійшовсь з весною, –
  на подвійне свято, й нам з тобою!..
                                                   
...бо весна навшпиньках не злодюжка!
  на – пуантах – юна – балеринка!
  – й переходять всі сліди iз ночі:
  в голубії проліскові очі...