укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.11.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-804

Сутки хотя бы страдал златолюбец Мидас?
Мой-то стальной адъютант превратился в еду,
а своего напрокат даже дворник не даст,
будучи после работы в похмельном бреду.

В прежние годы, стройнёшенек и деловит,
я порывался оковы свои перегрызть…
Знать бы мне, что Дионисиха возноровит
в медленно тухнущий плов обратить мою жисть!

Встал, потянулся к носкам – ан… галушка и кекс.
Взялся за дверь туалета – ах, чтоб тебя змей!..
Втиснули душу меж двух равносильных аскез –
тыквенной кухни и летней резины к зиме.

Страсть – не свекруха, и тянет обнять дружбана;
враг же от мести моей убежал, как назло,
а вдоль дорог бесконечные копны пшена
силятся мне заменить всё, что еле ползло.

Помнится, батя при Брежневе не голодал.
Вряд ли он смылся в Америку ради жратвы.
Есть что-то свыше, чего я не понял, балда,
под меховым декольте престарелой совы.

Если б ещё на границе сказали ему:
«Автомобиля не будет, хоть круть, хоть курлы», –
сдал бы билет и запрягся в привычный хомут,
и до кремации были бы плавки малы.

Только туманность Мидаса пока не зажглась:
моль по атласу снуёт, зеленеет парча;
местного бога пустот обращён ко мне глас:
«Так і шукай свій візок, як старе потерча…»

Зори, насупив бруснично-гуашевый фон,
обволокли меня маревом – вышел томат…
Кто ж так пронзительно стонет на весь регион,
осознавая, что полон жратвы каземат?

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні