ЧЕРВОНА РУТА Пам'яті Володимира Івасюка Червона руто, пий же з водограю, Щоб людям усміхалися пісні, Дзвінкі й веселі, радісні й сумні, Я залюбки їх серцем заспіваю. Тривожною душею розквітаю, І мучусь, і страждаю день при дні, І вже не знати спокою мені, Допоки я, о незрівняний краю, Не переллю в мелодії красу – Твою задуму, й велич, і ясу, Коханої своєї ніжну вроду, Веселкову дивницю і росу... Дзвеніть, пісні, летіть до небозводу, Та обминайте вік облуду-моду.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”