укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41958, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.08.29
Роздрукувати твір

Ігор Федчишин

Рибак і море

Б  А  Й  К  А


Один  Рибак  раненько  дуже  встав
Та  вийшов  в  море  щоб  розставить  сіті,
А  перед  тим  приманки  накидав,
Щоб  риби  повні  трюми  наловити.
Вернути  славу  треба  Рибаку
Неперевершеного  майстра  свого  діла,
Він  вже  ним  був,  та  може  з  рік  тому
Його  човен  у  морі  потопило.
Склепав  новий,  добротний,  хоч  не  дуж,
Та  все  ж  надійний  і  великі  трюми.
«Ото  наловлю  риби,  ввірву  «куш»,
Поки  сусіди  кинулися  думать».
А  їм  то  думати  і  є  якраз  про  що,
Бо  сіті  їм  ще  нові  не  зв*язали,
А  ті  що  були  -  рвуться  всі  чогось,
Та й  риби  з  того  лову  дуже  мало.
А  наш  Рибак,  то  тим  не  задававсь,
Він  їхні  сіті  зцупив  -  і  до  моря,
Десь  там  зашив,  там  трішки  підлатав,
Жбурнув  в  човен  і  -  бачили  героя!
Ото  він  зараз  риби  накладе,
Що  всі  ураз  роти  пороззівляють,
Поки  вони  там:  що  купить  і  де  -
То  він  усіх  на  сміх  повиставляє!
Він  вже  тут  мав  знайомих  карасів,
Що  приводили  косяки  у  сіті,
Лишень  їм  трішки  нині  «підмастив»
Й  вони  поплили,  щоби  відробити.
А  сіті  в  нього  завжди  були  так
Ізв*язані,  щоб  ті  в  них  не  попались,
Бо  карасі  маленькі  і  Рибак
Морською  рибою  лиш  набивав  причали.
Та  тут  маленька  сталася  біда,
Як  він  ті  сіті  «штопав»  зовсім  рвані,
То  очка   затягнулись  по  краях,
Та  відмовлятись  не  хотів  від  плану.
Ото  закинув  сіті,  потягнув,
Набив  всі  трюми  і  прибув  на  пристань.
Коли вже згодом  в  човен  заглянув  -
Побачив зразу,  що  він  ненавмисно
Своїх  "шістірок"  начисто згубив,
Та  що  вже  більш  не  варто  сподіватись,
Щоб  ще  один  успіх  такий  зробив,
Та  й  в  море  тепер  нічого  пускатись.

Мораль  така:  Як  служиш  ти  комусь
Та  гнеш  на  нього  вірно  свою  спину,
Дивись,  щоб  сам  ти  не  попавсь  в  якусь
Для  інших  сплетену,  тобою  ж,  павутину!

2011
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні