Юрій Крижановський

***
А любов померти не може
І безслідно щезнуть не сміє;
Я прошу: «Підкажи мені, Боже,
Як тут бути, що з нею діять?»

Не поставити ж на полицю,
Як зачитаний томик Гріна;
Одинокий вовк зве вовчицю,
Бо не вміє наполовину!

Вени – лезом! Вбить безневинну.
І, чужу натягнувши маску,
Розплескати її по стінах,
Хай засохне, неначе краска!

Ні. Не треба уже пророчить,
Якщо чесно і без обману…
Боже, як же її я хочу.
А все решта – по барабану.

                   3 липня 2011 р.

Юрий Крыжановский

***
А любов умереть не может
И исчезнуть она не смеет;
Я прошу: «Подскажи мне, Боже,
Как тут быть и что делать с нею?»

Не поставишь ее на полку,
Как зачитанный томик Грина;
Одиноким завыть бы волком…
Не умею наполовину!

Затоптать. Перерезать вены.
И, напялив чужую маску,
Расплескать ее всю по стенам,
Пусть засохнет она, как краска!

Нет. Уже ни к чему пророчить,
Если честно и без обмана…
Я хочу ее, Боже. Очень.
Остальное – по барабану.