укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44602, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.07.02
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Просыпаясь между пальцев

Шаги в себя мои стихи
И в предложения слагают что-то, лепят, как из глины,
Смешав в этюд морскую пену, облака и шорох волн, играющихся галькой,
Разбавив ветром и парящей в небе чайкой, рождаются в словах мои глаза....
И то, что там, за ними, в глубине, стремясь увидеть, словно из окошка,
Отшторивает быстро занавески и ловит миг, открывшийся извне.
И вижу всё иначе....
Всё во мне.
И круглый камень, что в моей руке, всего лишь — продолжение касаний,
Он тоже «я», лишённый острых граней, когда-то резавших до крови кожу,
Сейчас ласкает гладкостью своей и отдаёт себя и всё, что слышал
Там, в глубине морской, откуда вышел,
И, оказавшись здесь, в моей руке, затих на малое, незримое мгновенье,
Почувствовав меня, как продолженье....
Услышал кровь, бегущую по венам,
И гладкость кожи на себя приняв,
Уснул в объятьях умиротворённо.
А ступни ног, объятые песком, из мелких ракушек родившегося где-то,
Услышат одиночество зимы, так безвозвратно потерявшей лето.
О том, как в срок она сюда прийдёт в своей, с огромными полями, шляпе,
Ступая по холодному песку, дождём и снегом белым будет плакать.
Смотреть на море и пурпупный горизонт, лицо подставаив воющему ветру,
Присядет медленно под пляжный зонт, представив, что она встречает лето....
Такую вот историю песок поведал, просыпаясь между пальцев,
Став ещё мельче, без привычной людям фальши,
В себе все тайны так же сохранив.
***
Шаги в себя мои стихи
И в предложения слагают что-то....
24.06.2011


2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні