акваріум ночі. я в ньому - риба. бо тільки й умію жменями жерти пігулки-зорі. за ніч до смерті вже байдуже – справді!- чия то хиба що дафній завжди не вистачає. кричать одчаєм скляні очиська. дарма! не чують і ті хто близько. вони ж бо мають горнятко з чаєм і тепле ліжко. до риби - що їм? моя луска для них - зайвий виклик. у мене - плавці. у них бо – ікла. вони - по двоє. а я - не воїн. я просто риба. чого їм треба? я знаю – хліба.