укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.06.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-779

Стань собой, бесприданник! Ведь это пустое –
заступаться за баб, если писаешь стоя,
в пользу бедных решать им квартирный вопрос…
Я по горькому опыту должен признаться,
что ушедшие в дымную Лету семнадцать
непомерно важнее, чем их опорос.

Проворонишь поляну с топазами в рапсе –
жизнь окончишь у них в узаконенном рабстве:
каждой мнится, что ты – её масти валет.
Выбор главной дороги – вопрос очень тонкий,
и мальчишка не знал, что с букета для Тоньки
начинается истинный волчий билет.

Всё равно от полученных ссадин и вмятин
добровольный уход к своей пастве затратен:
поминальные блюда, срамные венки…
Никого ж не упросишь, чтоб просто забыли,
что любил ты: деревья, машины, гробы ли
и зачем залетал среди ночи в Пекин.

Ими пуще ножей и отвёрток мочимый,
ты расхож был как ненастоящий мужчина,
хоть в тимуровцы не был записан вовек.
Уступи мне сидушку, лежанку, питомца,
наиболее крепкую ветку потомства –
за спасибо и восемь счетов ипотек.

Их не бьёт гопота у «Вэлыкой кышени»,
в их руках судьбоносность дурацких решений
и козырное право встревать в разговор –
криво, косо (как водится без ватерпаса),
когда парню с братишкой дан шанс потрепаться
об алмазах в росе при дожде грозовом.

Отстранись от клише социального быдла!
И да будет причёска твоя самобытна,
голос звонок, кумир – не из этих пеструх,
и в минуты, когда по овражным закрайкам
тебя ревностно водит взаимная зайка,
пусть позиций не сдаст настоящий твой друг.

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні