укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.17
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-488


Спасибо, что терпишь меня уже более года -
таким, какой есть, до последней полоски штрих-кода,
а также за то, что в разливах гречишного мёда
нет запаха Коськиных брюк и Димоновых бот.
По-прежнему сумка моя в экскрементах и пиве,
но стало побольше жемчужин в осенней крапиве.
Разбойничек мой, стволовая моя терапия,
ты даже не слышишь, как сердце осанну поёт.

Оно ведь во время труда над стихами скрежещет;
пустырник стаканами пьёшь, а удары всё резче...
Бывает, что прёт, но поверь - это разные вещи:
унять миокард и понять, что тебе повезло.
возможно, ты чаще, чем надо, ругаешься матом,
а то и влипаешь в разборки, но каждый твой атом
несёт наиболее точный безвременный фатум
без помощи грузчиков, секретарей и послов.

Сегодня не принято клянчить удачу у Бога:
один грабит банки, другой превращается в йога,
а мне одного светлячка среди плотного смога
достаточно для омовения грешных костей.
На ноте приподнятой голос дрожит в эхолоте,
как будто зовёт поискать изумруды в болоте,
прилечь на траву, заломить утомлённые локти
и белку вблизи разглядеть на черничном кусте.

Без лишнего скрипа пустует лесная сторожка.
Без нас обрывают стручки мозгового горошка.
Но если врачи в отпусках, а нужна неотложка, -
хоть криком кричи, хоть бросайся за кошкой в окно.
Изменчив мой друг, как дорога в узорах колдобин,
но нам для ночёвок и игр мой сарайчик удобен.
А раньше - скажу откровенно - я был неспособен
иррациональное в ком-то одобрить зерно.

2005
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні