укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.04.30
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

Арал. Отлив

Лучей полуденных чалма
    сдвигалась набекрень
и, обгорая до черна,
    ползла от мачты тень.

Сочились рыжие борта
    трухою и песком.
По ним сновал туда-сюда
    прозрачный скорпион.

Шаланды брошенной остов
    был временем отлит
в песочно-солнечных часов
    таинственный гибрид.

Рассыпчатый качался свет
    и пенился, как сидр.
В расплаве этом места нет
    лишь для часов-клепсидр.

Для них живой воды струя
    необходима, но
беззвучно треснула земля –
    былого моря дно.

Прибоя бег навек забыв,
    взметнулся минарет
над побережьем, где отлив
    длиною в сотни лет.

Он длился, длился и бархан
    над выжженной травой
морщинил жёлтый океан
    реликтовой волной.

Спешил, крутой, на рандеву
    с такыром-мертвецом…
А я упёрся в синеву
    коричневым лицом.

И не снимали липкий страх
    табак и алкоголь.
Дул белый ветер. На зубах
    поскрипывала соль.

Всей православности молитв
    был чужд покой пустынь:
гораздо лучше свой мотив
    исполнил муэдзин.

Слова пророков и богов
    струились, как бальзам.
Но для корост солончаков
   опасен ли Коран?

Теорий призрачных тиски
    для древних мудрых вод
нужны ли? Сжал свои виски
    атлант наоборот.

Полубезумный дервиш, он
    прервал вдруг цепь следов,
картиной жуткой поражён
    заброшенных домов.

Самумом сорванная дверь…
    Стена… А под стеной
ржавеет трактор – глупый зверь
    с солярочной душой.

Тускнеет Солнца жёлтый взрыв,
    шершавый воздух густ
и продолжается отлив
    морей, рассудков, чувств.

Теней вечерних сохнет крем
    и, свой кляня удел,
играют змеи реквием
    на флейтах гибких тел.  

1991
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні