укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44154, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.02.23
Роздрукувати твір

Ігор Касьяненко

Мой дед Артур Рудольфович Клейн  1919 - 1990

В сорок пятом году мой дед,
как  месяц май красивый  и молодой,
победил  врагов и вернулся живым
с огромной  и страшной войны.
Он  и так был красавец, плюс
медали в ряд и орден с красной звездой…
Что такому жизнь? – спорт, вино и любовь и    
работа на благо  страны.

Спорщик, дачник, читатель книг
мой дед был друг всех внуков и голубей.
И   карман его знаменит был меж нас,
как родина вкусных  вещей.
И не было неба с тех пор
надо мною бездонней и голубей.  
А слаще конфет, чем дед приносил мне,
представить нельзя вообще.

У него был негромкий чин,
и   в звёздный путь космические челны
снаряжал не он. И другие в  мороз
рубили для Родины лес.
Но когда много лет спустя
деда настиг осколок былой войны,
прежний прочный мир стал меняться и столь
масштабно, что вскоре исчез.

Исторически говоря,
мой славный дед был  маленький человек.
Но Эйнштейн, Ван Гог, Достоевский,  и Битлз,  
и Ленин, и Кант,  и Декарт
значат в личной моей судьбе
меньше, чем дед, проживший земной свой век
гениально просто, как яблочный  сад
живёт с декабря по декабрь.

И  сегодня, дойдя почти
до края,  где с бренным сливается высь,
я   смотрю назад и  повсюду свои,
меж прочих,  встречаю  следы.
И  в этой связи я хочу
сказать о том, что в каждой судьбе сошлись
жизни всех людей, то есть времени в нас,
как в бездонной реке воды.

И все любящие меня,
и дети их детей (и так без конца) -
все  они  хранить будут в памяти душ
и деда, как помнит река
каждый  малый приток свой и
радугу над весёлым веслом гребца.
Ибо память душ многомерней, чем смерть,
и мгновения  в ней -  как века.

Может быть мировой расклад
совсем иной, и  всех нас простынет след.
И  у автора плохо с  логикой, да
и  с правдой не всё хорошо.
Только  я  потому решил
сложить стихи  о  том, как  жил-был мой дед,
что  ему взамен с той прекрасной поры
в мою жизнь никто не пришёл.

2011
© Ігор Касьяненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні