***
Ти мружиш очі,
Ховаєш руки.
Ти знаєш правду –
Не знаєш правил.
Їм значно легше,
Вони на прощі.
Вони скалічені,
Вони безправні.
Їх зерна їстимуть,
У них ховатимуть,
Крізь них ітимуть,
(Крізь них доходить!)
Роки за графіком,
Думки мов трафіки…
Хтось заборонить їх
Власним кодом.
Ти не злякаєшся,
Ти не зупинишся…
Бо зупинитися
І не наважишся.
Симптоми сили,
Хай перебільшені,
Хай із запізненням,
Все ж залишаються.
Шукай же щастя їм,
Даруй же світло їм…
Ти переповнений
Кров’ю і кальцієм.
Ти був сьогодні там,
Ти чув приховане.
І вже кричать про це
Радіостанції.