- Вона не мила вікон і столів
У ресторані чи кафе навпроти...
Із неї малювали! Сонм голів -
Анфас, півоберта і профіль...
Вона прогнала сором... Десять зим
Він кружеляє в стаї з голубами... -
Шепоче голос. – Цигарковий дим
Не струмував на мушку над губами...
Вона й наяда з мушлею - нага,
Й дріада, що в розгіллі дуба плаче!
Хворіло в січні горло, а нога
Погойдувала на паласі м”ячик...

- Мені не кажуть: виставлять шедевр,
Чи змиють фарби – й намалюють іншу...
Тут бачиш сукню. Вчора смуги зебр
Студентка Тоня малювала спішно.
Казали, я нагадую... Дункан.
Дарують шоколад, парфуми, вина...-
Сміється Неоніла у рукав.  -
Професія шкідлива – ниє спина.

У хвіст – волосся.
                           Повагом пішла...
У лет -
           гардини,
                          пензлики,
                                          мольберти...

Я п...р...о...к...и...д...а...ю...с...я...
                                               Я там була.
Ось на долівці - тюбик фарби, гетри...