Що ти хочеш від мене, Адаме?
Ти не бачиш? Я – сучасна Єва
І повія, і лярва, і стерво,
Ні душі, ні серця, лиш - нерви!

Що ти хочеш від мене, Адаме?
Райських яблук тобі закортіло?
Та вони вже давно переспіли,
А, може, налити тобі текіли?

А, може, вип’єш погар сливовиці?
Бо в голові одні молодиці і циці

– Та мені - вісімсот з гаком років!
Райське яблучко твоє не дає мені спокій…

О, Адаме, та ти ще нівроку!

                 Маріанна Шутко «Адам і Єва»

О, Адаме!(пародія)

О, Адаме, та ти ще нівроку
У свої вісімсот з гаком років.
Ще хильнеш і погар сливовиці,
Ще тобі в голові молодиці.

О, Адаме, та ти ще – дай Боже!
Ти і хочеш, і вмієш, і можеш!
Як побачиш – одразу за циці,
А моральність тобі до гу...ці.

О, Адаме, ти прагнеш до Єви,
Але я і повія, і стерво,
З лярв, що гублять здоров’я і нерви –
(Ще мене із майстерень не стерли?)

О, Адаме, хильнемо текіли, –
Бачу я, що тобі закортіло.
Потерпи. Не роби зайвих кроків.
Не спіши. Тобі стільки вже років!

Обійми мене з лівого боку...
О, Адаме! Та ти ще нівроку!