укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.15
Роздрукувати твір

Марина Матвєєва

Ономастикон



Я пишу твое имя на всех языках
На закручивающихся жухлых листках:
Майкл, Михель, Микеле, Мишель, Мигуэль…
Мягких знаков метель, восковая метель…

Ты последней модели 3D-экземпляр.
Не один и не много. Держала б Земля.
Жан, Хуан, Джиованни и просто Иван…
Скомкан лист, улетает под старый диван.

Я сажусь за компьютер и снова пишу.
Мышкой-мышкой в углу кровожадно шуршу:
Питер, Серж, Николя, Анатоль, Вальдемар…
Это маленький, тихий, изящный кошмар.

Я кого-то из вас прикровенно люблю.
Озари, осознание, тысячей люстр
эту темную душу. Но ей не вина:
ведь она не одна. И она – не одна.

Сотни лет буквяных не носила вериг
Мариам, Марианна, Маричка, Мари…
Посягать на Марию – не хватит любви.
А кому ее хватит на весь этот вихрь?

Я юлой по квартире кружу и мечусь:
хоть полслова поймать, хоть ползвучие тщусь.
С Вальдемаром Марьям,  с Анатолем Мари…
Нет на вас ни силков, ни капканов, ни рифм…

Только сверху взирает, статичен и строг, –
о, читатель, конечно, ты думаешь: Бог, –
только тоже там не обойтись без имен –
сотен, тысяч… Рожденный Ономастикон

не закончен, напротив – начало начал.
Эту книгу изжечь отказалась свеча,
прямо текстом – погасла на слове одном.
И на нем успокоился вьюжистый дом.

Напиши это слово на всех языках
на бессмертных и вечнозеленых листках
и на внешних краях своих собственных век.
Остальное забудь. И не помни вовек.

2010
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні