26 листопада 2010 року в Полтаві
                                            ( в будинку навпроти) дві подруги
                                                        довели 19-річну дівчину до суїциду.
                                                                               Вона знаходиться в комі.



Цукрову пудру віршів на столі
Спокійно залишу - не вкраде Валя...
Повчора витік глузд, як сік, з голів –
І двійко подруг третю... катували.

Та, буцімто, украла пудру й лак,
Помада на губах здалась „моєю”.
„Вона б украла, підла, й „Кадиллак”,
Так не було!”.
                         Злоба повзла змією...

Як випили, взялися проучать -
Вогнем і склом - "подруженьку-крадійку”.
(Я саме входила, півсонна, в чат.
Сусід шукав, бо ж листопад, снодійне...).

Волосся підпалили... В унітаз
Засунули по шию – промивали.
Був поряд храм. Спаситель їх не спас,
А янгол-охоронець... знов куняли.

Зажевріли таланти - малювать -
І лаком „Ти - тварина” написали.
Вони гарчали - п”яні: ”Під крова-а-ать!.."”
А жертва м"якла, ноги їм лизала...

Повчання вбили дівчині у лоб.
"Отак злодюжок вчать повсюдно!"
Упало дзеркальце.
                               Збирали скло...
І різали, як аркуш, спину, груди...

Вдяганку відібрали. Повели...
Хай випере криваву постіль жертва!
Сміялися над гіркою золи:
"Не крастиме!.. Дав-в-вай спокойно жерти...”

А жертва – уже нишком – на балкон.
Він бовванів – її єдиний вихід...
Я не почула, вироївся сон,
Її падіння - в ореолі крихіт.

Як свічка з тортика,
                              упала на асфальт –
Під човгання,
                      сирени,
                                       сміх і мат...