Опубліковано: 2007.01.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Максим Кабір

ПРИРОЖДЁННЫЕ УБИЙЦЫ

Мне наплевать, что было до
И, что будет после,
Пока июльская ночь пахнет до-
ждём и духами от Hugo Bossa?
Пока шоколадная тьма
И бритый лобок луны
И руки твои нежны.
И спелые звёзды срываются с хрупких веток,
У пляжей пустых
Бродит море
И до рассвета
Девочка в платье цвета советского флага
Танцует на багажнике угнанного Кадиллака.
2006
© Максим Кабір
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2775/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives