укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.10.30
Роздрукувати твір

Ірина Гончарова

Так прозаично, так банально, так избито


Так прозаично, так банально, так избито –
На перекрестке судеб и дорог –
Мне встретился один прекрасный бог –
Ступал он так, как только бог и мог
Идти землею: твердо, деловито.

Он был высок, темноволос и кареглаз,
Он был спокоен, как спокойны только боги.
В сандалиях он шел своей дорогой,
А люди, глядя вслед и позабыв тревоги,
Вдруг замирали, после разойдясь.

Был час к закату ближе, чем к рассвету.
И в предзакатном солнечном луче
Птенцом уселся  на его плече.
Блик солнечный. Он был еще при шпаге и плаще.
Струилось яблочно-мерцающее лето.

Он вскоре скрылся с глаз, совсем пропал.
И жизнь пошла своим разбитым шляхом.
Исчезли тогда многие. И прахом
Покрылось то, что было. Но с размахом
Вдруг кто-то вновь затеял карнавал.

Да, в новом действе было все натужно
И неестественно. И глупый визг, и гам
Вдруг вспыхивал. И темень по углам
Шуршала юбками каких-то тощих дам.
Казалось все бессмысленным, ненужным.

Но ветра вдруг порыв – о боги! О, мой Бог!
У входа в зал накуренный, вдруг – он.
И свет невиданный струит со всех сторон.
Похоже, он ни с кем здесь не знаком.
Но, оглядев толпу зевак, ступил через порог

О, Царь Царей, ко мне Он устремился,
Лавируя в толпе танцующих кадриль!
Кадриль ведь снова в моде. Этот стиль
Сегодня у политики в чести.
Он предо мной предстал и извинился

За долгое отсутствие и что молчал,
Что не дал знать, что он вернется.
Кто мог представить, как все обернется?
Но всем известно, как веревочка ни вьется,
Она ведь все равно о двух концах.

Мы вышли вон из зала. Шпагою своей
Он путь прокладывал. Ах, все давно забыли
Средь пота, грохота оркестра, тучи пыли,
Как боги выглядят. Он без усилий
Дверь отворил, - и мы ступили в город без огней.

Что было? Было ли вообще? Был остров среди вод,
Бескрайних, тихих. Берег, мыс песчаный.
Прощанье медленное, долгое прощанье
И обещанье встреч, и счастья обещанье,
Бездонно-бесконечный синий небосвод.
И он ступил как посуху, по волнам вод…

19 октября 2010 г.

2010
Киев
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні