Опубліковано: 2007.01.11
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Максим Кабір

***

Меня настигнет в жизненном конце
Не страх, но восхищение и ревность.
Я упаду, как башни ВТЦ
К твоим ногам, восточная царевна.

Колени о песок пустынь сотру,
Пройду по водам, поцелую пламя,
Но ты меня не пустишь под чадру,
Не причастишь священными губами.

Пускай призрит Аллах и грянет гром!
Я прошепчу, предвидя превосходство:
Зачем пластид на поясе твоём?
Куда ты направляешь самолёт свой?

В любви, слегка похожей на войну,
Меня зарубит ятаганом евнух,
Но и горя в аду, не прокляну
Тебя, моя восточная царевна!
2006
© Максим Кабір
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2736/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives