укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.10.25
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Хмельные проводы

Повод для застолья подойдёт любой,Мы хмельными в радость, мы хмельными в бой.

               
Утром отдавать швартовые,
Уплывать к широтам дальним.
И друзья его фартовые,
За столом сидят прощальным.
И жена по руку правую
Переносит вечер стойко.
Ей не кажется забавою,
Та прощальная попойка.

          Он о взгляд её уколется,
          Как придёт пора проститься.
          А пока он хорохорится,
          А пока он веселится.

Гости званные, незваные,
Тосты всё пошлей звучат.
И объятья мужа пьяные,
Руку не убрать с плеча.
Не дождаться обещания,
И не прошептать: Люблю.
Тут всплакнуть бы на прощание,
Да как плакать во хмелю.

          Это позже он покается,
          Как из рейса возвратится.
          А пока он  развлекается,
          А пока он веселится.

Эта давняя традиция,
Как минута ни горька,
Тут сидят с хмельными лицами,
Провожают моряка.
Сколько этот крест ещё нести,
Хоть кому давай взаймы.
Во хмелю встречаем радости,
Во хмелю  горюем  мы.

         Это позже он раскается,
         Что прощался несуразно.
         А пока он развлекается,
         И тосты бубнит несвязно.

За кормою кто останется,
Кто вослед махнёт рукой?
И на срок, какой растянется,
Рейс, повенчанный  с тоской.
Бури  снова ждут  солёные,
Лишь шагнёт моряк за дверь.
А в порту недовлюблённая,
Ждёт жена, поди проверь.

        Это позже он спохватится,
        Как из рейса возвратится.
        А пока веселье катится,
        А пока моряк резвится.

        Это позже он расплачется,
        Как к порогу возвратится.
        А пока моряк дурачится,
        А пока моряк резвится.


    20.10.2010







2010
Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні