укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.10.14
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Рассвет

Ночь… Лицо одинокой Луны, заглядывающей в окно, казалось вот-вот окажется прямо в комнате… Луна смотрела на Нее своими огромными, живыми глазами откуда-то из далеких глубин времен. Оттуда, где еще не было ни окон, ни комнат, ни однотипных многоэтажек, с мелькающими то здесь, то там огоньками света…. Смотрела и задумчиво улыбалась…
  Она проснулась в душных объятьях жары, которая совсем не собиралась отпускать Ее из своих рук… Проснулась и увидела эти глаза… И вдруг, все исчезло… Комната, стены домов, фонари, светофоры, асфальтированные дороги и несущиеся по ним куда-то в ночь автомобили… Со всем этим исчезла и бетонная жара, освободив Ее из своих объятий…
  Она увидела себя, стоящей на том самом месте, на котором секунду назад возвышался пятиэтажный дом, через окно которого Она смотрела в глаза Луны… И вот остались только Она, Луна и загадочная мелодия, издаваемая цикадами…
  - Тебе уже не жарко? - спросила Луна.
  - Уже нет. - ответила Она, ощутив прикосновение легкого ветерка, который казалось, с удовольствием перебирал Ее волосы, своими воздушными пальцами…
  - Тогда, идем! - сказала Луна.
  - Куда? - поинтересовалась Она.
  - К тебе. - ответила она очень спокойно и по-дружески ласково.
  Луна, словно включила перед Ней свою волшебную лунную дорожку и Она сделала первый шаг…
  Первый, потом - второй, третий… С каждым новым шагом вокруг становилось светлее,
  Луна стала немного отдаляться, становилась все прозрачнее и выше, пока не застыла над розовеющим горизонтом, замлев от счастья в лучах восходящего Солнца…
  Она как будто тоже стала таять в этих лучах… Они заполняли все… Ей показалось, что Она смотрет на все это из каждой капельки воздуха… Отовсюду и из ниоткуда… Эти розовые солнечные лучи словно струны стали издавать какую-то неописуемо знакомую мелодию, втягивающую в себя все Ее сердце… Все закружилось в каком-то удивительном танце…
  - Здравствуй! - услышала Она…
  Это был Рассвет…

2010
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні