укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44194, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.09
Роздрукувати твір

Сергій Главацький

МАВЗОЛЕЙ

1.

Здесь зори-близняшки мгновенное старят.
Не злись! - эта тризна не только по нам.
Под оргией слитка расплавленных зарев
Стоит Мавзолей человеческим снам.

В торжественный анабиоз Мавзолея,
Бесстыже фальшивя, вонзается гром.
Заря продувает туманом аллеи
И в сквере гадает заря на Таро.

Так быстро осыпались храбрые стены
Моих монолитных литых крепостей.
Твоих ледоходов вскрываются вены.
Твои попугаи верны темноте.

Здесь водят валькирии за руку умрых.
Баюкают зарево веки страниц.
Не стоит сдаваться. Придя в этот сумрак,
Мы с первой секунды - упавшие ниц!

Здесь книги забыли язык человечий,
И ветер - портреты на зданиях стёр.
На некий Исход опоздали предтечи.
Мы лишние здесь. Не печалься. Пойдём!

От нечего делать шумят парусами
Заброшенных яхт - поколения муз.
А мёртвые с мёртвыми справятся сами,
И ты в этом мире - уже ни к чему.

2.

И у наших героев осыпались маски,
И под ними - мутантов увидели мы.
От такой неуклонно-безжизненной ласки
Только лёд может таять, таясь от зимы.

Дребезжали цветы в легкоплавких туманах.
Оказалось, что Сумрачный Бог - шарлатан,
Но и мы, оказалось теперь - шарлатаны,
Его верные слуги из звонкого льда.

Оказалось, что хрупким уютнее - в домне,
Чем в окопах безжизненной злой синевы,
Что не только лишь мёртвые мёртвых не помнят,
Что забыли давно и живые - живых.

Оказалось, что есть только заросли молний
В непролазной чащобе воркующей тьмы…
Нас теплом никакая звезда не наполнит.
Только мы расточаем тепло, только мы.

2005
© Сергій Главацький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні