Опубліковано: 2007.01.09
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Андрій Рассказов

Станция Лесная

Опять на город пал туман
и в мире царствует промозглость.
Скрипит погода как рыдван,
Возницы вызвав сиплый возглас.

Несостыковка мыслей, слов,
игра недобрых положений.
Хмель - цезарь тыквенных голов,
их поражений и кружений.

Раздутость эго, дрожь в руках,
потеря речи, смысла, русла,
тупая боль в тупых висках
и дефицит простого чувства.

Эй ты, фантом, не жги, не ной -
тебя ведь нет!.. Но пишем повесть,
на дальней станции "Лесной"
вдвоем сойдя с ума по пояс.
2005
© Андрій Рассказов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2647/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives