укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44190, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.07.20
Роздрукувати твір

Сергій Главацький

ЦЕХ

Это цех. В нём создали меня. И умру
Я – в мерцаньи светил, среди звёзд без имён,
И тогда – неизвестный мне друг, из амёб,
Мой единственный друг, мне признается вдруг:

«Ты давно уже дух, мой единственный друг,
Вечный поиск её – твой загробный кошмар,
Твоё царствие карцера – карма-тюрьма,
Твой извечный маршрут, твой священный недуг,

А её дух уже растворился в ночи,
Её кожа уже, точно Время, стара,
Её пепел уже разогнали ветра,
И её красота догорела в печи…»

Упокой меня, Господи, в эту же ночь,
В ночь, когда континенты сорвутся с цепи,
Чтобы ту не искал, что давно крепко спит,
Что, наверное, и не могла мне помочь –

Чтобы я не искал ту, что в сердце моём –
На земле и на небе, во снах и в бреду –
Ту, которой давно упокоился дух,
Той, что стал заповедником мой окоём,

И пускай нас потопит в легендах Харон,
Пусть погонит меня в это стойло Пастух,
Упокой мой кошмар, я не больше чем – дух,
Упокой и меня, и над духом – ворон,

Как безмолвны самумы в молитвенной мгле,
Как вороны мою изничтожили плоть…
Но ответил Господь, мне – ответил – Господь:
«Слишком долго искал ты её на Земле,

Слишком долго молился увидеть в сне…
Ты не сможешь иначе, не сможешь – не быть,
Не искать и не звать, не тревожить гробы,
Не молиться её красоте и весне… –

Ваше время прошло, убивай и кради…»
В эту ночь замыкаются цисты судеб,
Добела накаляются души людей,
И – наверное – всё. Упокой, отпусти… –

Вознесутся Земля, человечество, мир,
Но в аду я – прописан, в девятом, точь-в-точь,
И опять, в сотый раз пережив эту ночь,
Время в точку сожмётся и плоскости – в миг…

Духу – духово, разве не так, разве нет?
Я ищу её след, во все окна – смотрю,
В каждый грот, в каждый лаз и подопытный трюм,
И себя – каждый день нахожу я на дне,

Сотни раз – без успенья – сошедший с ума,
И, мне кажется, вижу – Её – вдалеке,
И кошмар мироточит – аортой в руке,
И мой дух возвращается в этот кошмар.

2010
© Сергій Главацький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні