укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44311, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.05
Роздрукувати твір

Василь Саранчук

Мария Стюарт

                             Неистов гул оголтелой толпы,
                             Доносится мерзлый стук топоров.
                             Набатно гудят чугунные лбы
                             Тяжелых и мрачных колоколов.
                             Для казни поспешно срублен помост,
                             Поземка змеится по мостовой.
                             Пронзительно дует резкий норд-ост,
                             Играя, хрустит шершавой листвой.
                             Под вопли толпы, шелками шурша,
                             Орущих зевак осенив крестом,
                             С осанкой богини леди взошла
                             На шаткий настил в плаще голубом.
                             Растерян палач, по коже мороз,
                             Взъярилась гневом толпа во сто крат.
                             Вдруг кто-то бросил букетик мимоз
                             На плаху к ногам Марии Стюарт.
                             Заплечных дел мастер взмахнул мечом,
                             Взметнулась зловеще стая ворон.
                             Закат полыхнул багровым огнем,
                             И Темза нахмурилась рябью волн…
                             В трущобах, вопя, всю ночь напролет
                             Презренная чернь дралась и пила.
                             Марии Стюарт трагический лот
                             Навзрыд отпевали колокола.
                             Забившись в чулан и от страха дрожа,
                             Не в силах слез удержать поток,
                             Молилась девчушка, к сердцу прижав
                             Плаща королевского лоскуток.

                             Январь – март 2005

2005
© Василь Саранчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні