укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.28
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-724

Северная Пенсильвания, Западная Дакота!
Слушайте все, покуда дорога трезва!
Если в искромсанных пазухах моего антрекота
сохранился хоть жалкий огрызок водительского мастерства,
бередящий последний грамм остатков надежды
и сжимающий точку толчка сильней, чем оковы, –
пусть изыдет вместе с сюитой своей нездешней
и окончательно переселится в Чумакова.

Мне из этих условных крох всё равно не склеить
собранности, когда-то необходимой.
Потерявший товарный вид и грацию лебедь
состоит лишь из песни своей лебединой.
Потому мне и рыпаться крайне смешно с пятью
призрачными процентами непонятно чего –
даже если привык организм к нытью
перерезанной жилки в узле плечевом.

А ему-то, певцу класснейшему и изысканному бомбиле,
этот бонус пришёлся бы и к лицу, и к лацкану!
Увидал я, как тучи автомобилей
уступают дорогу самому классному.
Я своё бы зёрнышко сжёг, но в костре бы оно
не сгорело, а лишь повергло меня в дремучесть.
Так давай, симсим, прорастай опосредованно
через руки его и кончай меня мучить!

Еле слышный мотор пусть воркует среди сирени
и берёз в узорах надрезов и бородавок.
Сколько радости будет, если в теле Серёни
на крутом вираже заработает мой подарок!
Торжествующим видом на утренний Киев с Альп
воссияют мои поражённые роком клетки...
Перед тем, кто отпел мою злость, я снимаю скальп
от себя и от ставшей уборщицей малолетки.

Подмигну бомбиле-певцу угольком своим карим,
закопаю обрез не понадобившейся рапиры
и стеку в барокамеру, где душевный камень,
как зубной налёт, разлагается на сапфиры.

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні