укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 41956, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.28
Роздрукувати твір

Ігор Федчишин

Сповідь

Озвірів океан від поривів осіннього вітру.
Котить хвилі важкі,  викидає на жовтий пісок,
Із шипінням назад краде води свої непривітно
Й білим гребенем хвиль знов готує
                                             черговий кидок.

Налітає на пірс, скаженіло вгризається в камінь,
Диким реготом хвиль монотонно навіює страх.
Темна прірва води зловтішається пекла устами
Й чорні хмари, мов коси, зависли вверху в небесах.

Біля скал на піску одинока завмерла фігура.
Підійшов трохи ближче - людина сидить на піску,
Чоловік зрілих літ притулився плечима до муру
І десь дивиться в даль, на грайливо-сполохану млу.

На розбурханий вир, на ревучі, загрозливо, хвилі,
На тривожні відтінки у темнім від сумерку тлі.
Одиноко сидить, весь зсутулився, ніби то сили
Вже покинули тіло, що поки живе на землі.

Підійшов, привітавсь, португальською мовив,
                                                          як треба,
Ну а він відповів по-вкраїнськи, на диво, мені.
Я присів на пісок, подивився в насуплене небо,
Й про погоду, як водиться завше, розмову завів.

Він мовчав. Не хотів з постороннім про щось
                                                        говорити,
Мовчки згідно кивав і відводив напружений зір.
Потім гучно зітхнув й повернувся до мене
                                                      небритий,
Весь зарослий,лиш очі блищать з-попід брів.
     
«Що погода?»- сказав - «Тут життя,
                                       наче вирва воднева,
Так кидає тебе, так б'є об круті береги.
Я сам родом із Львова, з далекого города-лева
Десять років тому заробити приїхав сюди.

І от,бач, заробив - як собака ночую у скалах,
Бо що мав - загубив і не можу вернути назад.
Та частина життя залишилась видінням, як спалах,
У темниці видінь, що як привид, постійно висять.

Не таким вічно був - попервах працював на будові,
Висилав на Вкраїну, зовсім не погані гроші.
Документів не мав, лиш тримався на чесному слові,
Що патрон мені дав: «Все  влаштую,
                                                ти лиш не спіши»

І не став я спішить, заспокоївсь, як бачиш, даремно,
Хоч і друзі, й знайомі мені дорікали не раз:
«Та кидай ти його! Ти не бачиш? Із ним - діло темне.»
Все ж я вірив йому,бо платив акуратно і в час.

Ще я вірив йому, бо спочатку він дуже багато
Допоміг зрозуміти, хоч мови зовсім я не знав.
Вірив навіть тоді, коли він вже затримав зарплату
І сказав, що отримаю десь через місяць, чи два.

Мов, проблеми чуть-чуть. "Ось рішу, не хвилюйся
                                                       даремно.
Там, дивись, і папери прийдуть з Ліссабону сюди ,
От получиш за рік купу грошей, будь певен -
І додому одразу махнеш!Так що ти не спіши..."

То й не став дорікать, понадіявсь на чеснеє слово,
Припустити не міг, щоби він все ж мене обдурив.
Розказав все дружині, хоча і не склалась розмова,
Бо вона розійшлась не на жарт.
                                         Пожалів,що дзвонив.

А тут сталась біда - на будові звалився я з даху
Й поломався увесь, що життя десь зависло вгорі.
Між землею і небом, у мареві вічного страху
Я  півроку в лікарні боровся і вийшов в такій-от порі.

За лікарню патрон заплатив акуратно і чітко,
Він нераз приходив і папери якісь приносив.
А я їх підписав (знов повірив усім його пліткам),
Що як вийду, заплатить усе, що мені завинив.

Та з лікарні прийшов - ні патрона, ні фірми немає,
Ні тобі документів, ні грошей, я просто - «ніхто»!
Друзів я розгубив і тепер гірко  каюсь,
Та і стидно тепер признаватися в цьому чогось.

Позвонив до дочки, а вона: де ви були, мов, тату?
На весілля моє не приїхали, не спромоглись.
Ні дарунка, ні грошей - не хочу вас більше я знати,
Та і мама давно з чоловіком живе вже якимсь.

От так доля мене притиснула до скелі цієї,
Бо тепер я каліка й не маю до кого піти...
А ти кажеш погода! Життя більше хвилі завиє
І ударить тебе, що аж скелі відкриють роти!»

Більш не став говорить.Відвернувся нещасний
                                                    і гордий,
Щоби сльози гіркі не побачив у нього в очах.
Я устав і пішов. Буйні хвилі здіймались, як кобри,
Піднімались, шипіли й ще більше наводили страх.

Його зрадили всі. Може й сам він у тім винуватий,
Бо довірливим був, вірив людям, їх вдячній душі.
Хто ж дозволив за це так жорстоко і підло карати?
Хто посмів, окрім Бога, творити цей суд на землі!

2009
© Ігор Федчишин (Борода)
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні