Аеропорт. Снiжить. Похмуро-ранньо. Дрiмають лiтаки блакитнохвостi. В котромусь зараз помандрую в гостi. Позакордонна – в просторi чекання. В надхмар’ї – сонце – в бiлiм океанi. В iлюмiнаторах – мережанi набростi. Пливка одноманiтнiсть високостi. Лиш в зонах турбулентностi хитання. Рябих пастелей клаптики i смуги, Оливковi стрiчки, срiблястi дуги, Здригаються закрилки на крилi. У сотнях миль розчиненi години. Все ближчi i вагомiшi картини. Й щемливий поштовх – вiдчуття землi…
|