Опубліковано: 2007.01.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Микола Шошанні

* * *

Как страшно без лица
Идти открытого, с улыбкой неумехи
В пружинах слов какой-то бред нести, зажав гортань басам,
И ношу тяжелей свинца —
Пушинку-душу, забинтованную смехом,
Взывающую всё о призрачном покое к небесам.

Когда-то я, глаза
Поднявши в небо из мороза и тумана,
Увидел там нездешний взгляд похлеще сварочной дуги.
И дёрнуло ж меня сказать
Себе тогда о том, что женщины мне мало,
Что мне нужна... Она, нежнейшая богиня из богинь.

И пусть я был никто
Пред ней... Зачем?.. Не знаю, вряд ли для победы
Мне захотелось подарить Ей, вдруг увидев мир в себе,
Невиданный букет цветов
Из странных слов, из некой правды-полубреда,
Где слышен в смехе плач, а в плаче — смех и музыка небес.

Не знал я об одной,
Нет, двух деталях: чтоб слова не каменели,
Их нужно стричь и поливать хотя б своей души теплом,
И той, что боги все давно
Иль разучились плакать, или не умели,
И суждено лишь мне ручьями слёзы лить от этих слов.

Что ж, для души покой
Найду я вряд ли в незавидной этой роли,
И тихий крик летит куда-то вдаль поверх голов:
«Дай боли мне, Господь, такой,
Чтобы заплакали слова от этой боли
В безумии моём при поиске Её!.. И чистых слов...»
2003
© Микола Шошанні
© музика: Микола Шошанні
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2556/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives