укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44190, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.05.14
Роздрукувати твір

Ірина Гончарова

Леди Лазарь

Сильвия Платт

Я это сделала.
Раз в десять лет.
И у меня опять получилось —

Что за чудо, эта моя кожа,
Сквозь нее льется нацистского абажура свет.
Моя правая нога пригодилась, похоже,

На пресс-папье. Хотя как листок бумаги легка.
Мое лицо уже безлико,
Ткань пелен еврейских тонка.

Сорви салфетку.
Только без крика. Ну как?
Кислым пахнет. Чувствуешь?

О мой враг!
Нос, глазницы, все мои зубы?
Ничего, послезавтра забудешь.

Скоро, скоро
Могильная пещера поглотит
Мою плоть, станет домом моим.

И как кот, девять раз в него я буду входить.
Я, все та же улыбающаяся женщина.
И мне только тридцать с небольшим.

Знаете, это будет уже третий.
Какая глупость,
Аннигилироваться каждые десять лет!

И эта жующая арахис толпа.
С тупостью
Втискивается внутрь для того чтобы лицезреть,

Вот они развернули мою руку, вот ногу —
Грандиозный стриптиз!
Дамы, господа, это мои руки, мои колени.

Я — кости и кожа.
Это мой бенефис.
А я ведь просто женщина. Это мое мгновенье.

Впервые, когда это случилось, мне было десять.
Это был несчастный случай.
Во второй раз я не хотела назад возвращаться.

Я привалила камень, думала, так лучше.
Как в морской раковине замкнулась.
А они искали и звали, звали меня.

А потом как жемчужины из раковины,
Снимали с меня червей.
Умирание - это искусство, как все остальное,

И я это делаю исключительно великолепно.
Словно в аду, жутко, и чертовски правдоподобно.
Вы скАжите, это зов. Что ж, я на него иду.

О, это очень легко делать в камере,
Там очень легко лежать неподвижной.
И вполне театрально

Вдруг возникнуть средь бела дня,
На том же месте, с тем же лицом. И толпа
С животным криком удивления:

(Он из могилы поднимет меня)
«О! Что за чудо!»
Но им все мало.

Они хотят зреть мои шрамы,
Испить хоть каплю моей крови.
О, эта орава

Хочет услышать хоть одно мое слово
Слышать удары моего сердца –
И оно действительно стучит!

Прикоснуться ко мне,
Оторвать хоть клок моих волос
Или моих одежд. Рвачи!

Да, да, Герр, Доктор,
Да, да, Герр Враг.
Вы слышите этих невежд?

О, я ваш опус,
Я буду вашей драгоценностью —
Младенцем чистого золота, вот так,

Который кричит и плавится.
В печи я поворачиваюсь и горю.
Не думайте, что я недооцениваю вашу заботу.

Я ее очень ценю.
Вот я уже зола, зола — Вы протыкаете ее и ворошите.
Плоть, косточка. Считайте, ничего там —

Вот торт из мыла,
Обручальное кольцо, золотые пломбы. Не спешите.
Это все вам.

Эй, поосторожней,
Слышите, поосторожней,
Герр Бог, Герр Люцифер.

Я восстану из пепла
В короне волос рыжих
И я заглочу как воздух мужчин, всех.

----------------------------------------------

Lady Lazarus   by Sylvia Plath


I have done it again.
One year in every ten
I manage it--

A sort of walking miracle, my skin
Bright as a Nazi lampshade,
My right foot

A paperweight,
My face a featureless, fine
Jew linen.

Peel off the napkin
O my enemy.
Do I terrify?--

The nose, the eye pits, the full set of teeth?
The sour breath
Will vanish in a day.

Soon, soon the flesh
The grave cave ate will be
At home on me

And I a smiling woman.
I am only thirty.
And like the cat I have nine times to die.

This is Number Three.
What a trash
To annihilate each decade.

What a million filaments.
The peanut-crunching crowd
Shoves in to see

Them unwrap me hand and foot--
The big strip tease.
Gentlemen, ladies

These are my hands
My knees.
I may be skin and bone,

Nevertheless, I am the same, identical woman.
The first time it happened I was ten.
It was an accident.

The second time I meant
To last it out and not come back at all.
I rocked shut

As a seashell.
They had to call and call
And pick the worms off me like sticky pearls.

Dying
Is an art, like everything else.
I do it exceptionally well.

I do it so it feels like hell.
I do it so it feels real.
I guess you could say I've a call.

It's easy enough to do it in a cell.
It's easy enough to do it and stay put.
It's the theatrical

Comeback in broad day
To the same place, the same face, the same brute
Amused shout:

'A miracle!'
That knocks me out.
There is a charge

For the eyeing of my scars, there is a charge
For the hearing of my heart--
It really goes.

And there is a charge, a very large charge
For a word or a touch
Or a bit of blood

Or a piece of my hair or my clothes.
So, so, Herr Doktor.
So, Herr Enemy.

I am your opus,
I am your valuable,
The pure gold baby

That melts to a shriek.
I turn and burn.
Do not think I underestimate your great concern.

Ash, ash--
You poke and stir.
Flesh, bone, there is nothing there--

A cake of soap,
A wedding ring,
A gold filling.

Herr God, Herr Lucifer
Beware
Beware.

Out of the ash
I rise with my red hair
And I eat men like air.


23-29 October 1962

2010
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні