Опубліковано: 2007.01.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Наталiя Вареник

***

Я мечтаю о том,
Что случится потом –
Через тысячи тысяч лет.
Как пройдет сквозь меня,
Светлым ливнем огня
Неземной и незримый свет.
Там мы будем вдвоем
В чудном замке твоем,
Ты и я – никаких преград.
Мы отправимся в путь,
Не тревожась ничуть –
Это рай или это ад?
Вихрем огненным нас
Вдруг окутает вальс,
Вскрикнем листьями на ветру.
Осень хлынет в окно,
Перебродит вино
И свеча догорит к утру.
Из пустого окна
Вдаль дорога видна,
Пол паркету летим, скользя…
По течению плыть,
Тосковать и любить –
Ни свернуть, ни уйти нельзя.
Кто любил и страдал,
Тот счастливым стал
Через тысячи тысяч лет.
Там, где все мы равны,
Нет ни звезд, ни луны,
Неземной и незримый свет.

2006
© Наталiя Вареник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2530/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives