укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.02
Роздрукувати твір

Наталiя Вареник

***

В светлый день Рождества, в переливах хрустального звона
Довоенных бокалов, еще не допитых до дна,
Обнимаю тебя, чтоб, зажмурившись, прыгнуть с балкона,
Приглашаю в полет из пустого проема окна.
Сколько звезд в вышине! И пространство, как чаша, открыто.
И под нами Земля – в поредевших гирляндах огней.
Мы летим, словно Мастер и ведьма его – Маргарита,
И заклятье полета на нас, как на нем и на ней.
В светлый день Рождества, посреди сатанинского бала,
В зачумленной столице, в ковчеге мирского греха,
Мы посмотрим в глаза и обнимем друг друга устало,
Плотно ночь запахнув на себе, как собольи меха.
Этот сладкий полет, словно музыка в тающем теле,
Волховство Рождества и шаманство движения вверх!
Нам на встречу несутся, как пики, лохматые ели,
Лица нам обжигает, как брызги, ночной фейерверк…
Как лесные стрекозы, летят наши хрупкие тени,
На заснеженном поле, как волк и волчица, видны.
Словно лунные кратеры, смотрят пустые селенья,
Словно протуберанцы, взрываются вспышки войны.
Отсвет дальних аварий сияет полярным сияньем,
Осыпаются птицы с пожухлых небес, как листва,
Толпы плачущих беженцев в поле бредут, как цыгане,
Но Сочельник сменяет прозрачный рассвет Рождества!
И пока это утро слезами младенца омыто,
И пока наша чаша еще не испита до дна,
Я надежду держу, как мимозы в руках – Маргарита,
Ожидая тебя у земного проема окна.

2006
© Наталiя Вареник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні