Опубліковано: 2007.01.01
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Микола Шошанні

СМУТОК

Вранішній спів трави. Землю туман сповив.
Між камінців, де мох, чистий дзюрчить струмок.
Я зачерпну води. Смутку, скажи, куди
Ти мене ще ведеш? Де ж бо мій спокій, де?

В інші якійсь світи наміри є втекти,
Але світів нема, втеча немислима…
Марно кудись йдучи, я повертаюсь чи
Йду собі навпростець… Щось я роблю не те…

Піниться десь ріка в зблисках кривих дзеркал,
Але вона мене вже не хвилює, не
Збурює в жилах кров і не несе обнов,
Свідченням є відтак — щось я роблю не так.

Смутку горить свіча, я підганяю час,
Серце щемить, щемить… Не зупиняйся, мить.
Смутку нап’юсь сповна — де вона, де вона
Відповідь непроста — що я роблю не так?
2002
© Микола Шошанні
© музика: Микола Шошанні
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2505/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives