укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.02.25
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

Кельн: поміж небом і Собором Св. Петра та Марії

Страшнішого за мертві астропорти,
отруєних безмежжями, нічого
нема
у світі сколапсованого Бога,
що електронним варивом програм
в колодязях готичних веж радіаційних терміналів
ще булькотить.
Іржа тужними спогадами сталі
із пилом зоряним
в вакуумну прірву мертвотно струменить
крізь маяків,
ущент розбитих,
інфрачорне полум‘я,
а арматури, мов прогнилі ікла
краючи на шмаття відлуння саван,
вчепилися у мумії летючих тарілок,
на котрих мороку антифотони
малюють тату
стрижнями антен.

На стрижнях катедрального собору
старого Кельну ситі небеса
череватими хмарами
світло зірок перетравлюють.
По Рейну
старою баржею космічно вимерлу тушу
„Бурану”
до музею небуття тягнуть...
Ми вклякли у склепінні безнадії:
те, що за годину облітало Землю,
пливе повз нас зі швидкістю роззяв.
І, скроні стиснувши, шепочеш ти:
„О, Петре, щось зроби!..”

Метеоритів
скам‘янілі блискавиці
снують
поміж руїн, відшукуючи мене
й дірявлячи мільйонами смертей
причал минулого,
де сів мій зореліт майбутнього.
І я – засунутий в скафандр
згусток космічного пилу –
зиґзаґами лину до рацій,
закинутого в безвість, астропорту,
щоб надсилати до вас з нього
зір SMS-ки.
А по тому я передавач серця вмикаю
і, згадавши кардіограму Рейну,
„Маріє, – дихаю, –
прийом!..”

2008
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні