Опубліковано: 2006.12.23
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Тетяна Аінова

НАТАШЕ БЕЛЬЧЕНКО

Не растравляй доверчивость во мне:
твои слова отбрасывают тени,
и этим отрекаются вовне
от музыки и прочих привидений.

Впадая в псевдологию, стихи
так хорошеют, что в разлуку тянет.
Айда бродить подальше от сохи
своими непробудными путями –

пока пречисты сумерки, пока
небесный туалет не протекает,
и властная, как музыка, тоска
на большее тебя не подстрекает.

Но есть пробелы в перечне потерь,
и сердце мне настукивает гулко,
что ты найдешь отброшенную тень
и спрячешь в драгоценную шкатулку.
2001
© Тетяна Аінова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2387/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives