Це - плин у жовтень. Обіцяю снитись.  
Я буду посміхатися з картин -
Малометражних і алегоричних.
Відчайно в літо любощів творив.

Ти – пещенець і Кліо, і Ерато.
Мене везе у човні Самота…
Мене вертати, жити разом – зайве.
У тебе - між старицями рольганг.
Я перейшла десятки синіх колій,
Шукала між кульбабами стежу.
Три шкаралущі від черевоногих
І на підкові - золотастий жук...
Оце й усе, що я знайшла по втечі.
Окрайчик завжди з неба упаде.
Такий прсвітлений, святочний вечір...
Тому, художнику, згадала я тебе.

Бажай здаля. Вимріюй крізь повіки.
Зустрінь мене у давці черги в рай.
Я буду вбрана в мерехтку туніку -
З пелюсточок оргиній, сну і мальв…