Якщо із горла пророста Чужий,
З”їдаючи цукерки і обгортки
У дощ, у спеку, в ніч, коли сніжить,
І п”є твоїх чеснот літеплі соки,
Коли він друга випхав у плече
І вивів на гостинець у Нікуди,
Зречись почвари. „Отче наш” – мечем -
Безжально зранюй пальці, впалі груди!
 
Не йди під Злості аспідний штандарт,
Не розруйновуй гнізд. Іди у церкву.
Чужий жаденний! Він мегаталант
Тобі пророчить, ложу, бутон"єрку.
Чужий – заїлий, лютий: відбере
Кохану жінку, знівелює совість.
Він – Зла слуга, його апологет,
Що живиться усмак залізом крові.

Він забувати матір науча,
Малює жабуринням, трощить мірки...

Поки Чужий малий, як павуча,
Є сутозлота зброя - щира Віра.


-----------------------------
ограда (застар.) тут - захист, заслона від кого-небудь.