Я іще не закінчив, я тільки-но ще починаю.
Чуєш мене, Всевишній? Прошу, не спіши, почекай.
Бо бажання творити іще не добігло до краю,
А енергія й досвід давно пролились через край.

Мені мало так треба — віддати все те, що я знаю,
Запалити у душах маленькі свічечки надій.
Бо живими не будуть всі ті, хто надії не має,
Всі, хто ставить хрести на душі і на долі своїй.

І якщо хоч когось я врятую у світі страшному,
Поверну з безнадії в бурхливе річище буття,
Означатиме це, що досяг я найвищої мрії
І недарма прожив непросте і нелегке життя.