Опубліковано: 2006.12.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Баранова

***

Господи, что происходит?
Скажи мне:
— Что же?
Меня не читают.
Или не так читают.
Вскрывают стихи.
Берут перочинный ножик
и тоненько-тоненько рифмы себе срезают.

Везде расписание:
— в морге,
— в любви,
— в маршрутке.
Ты смотришь в глаза мне, а видишь масонские ложи.
Мы знаем, как вылечить страх.
Или боль в желудке.
А вылечить смерть почему-то никак не можем.

Ссоры, соринки и sorry метут из дому.
Скрещение судеб давно превратилось в узел.
— Ладно, Господь,
                мне пора.
                передай другому
вечную память моих пожилых иллюзий.
2006
© Євгенія Баранова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2253/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives