Опубліковано: 2006.12.15
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Людмила Некрасовська

Сказал бы: "Не люблю"

Сказал бы: "Не люблю", - и партия понятна.
Но ты хлестнул больней - и обомлела я:
Ведь легче осознать, что есть на Солнце пятна,
Чем выслушать слова "мне не нужны друзья".
Твой голос ни на тон не сбился от испуга,
Прицельно нанося удар не по врагу.
Мне ж горько без любви, невмоготу без друга,
И волком меж зверья прожить я не могу.
Я слишком человек. Хочу согреть душою,
Понять и накормить, и прекратить войну.
И в сердце что-то есть возвышенно-большое.
Так что же по ночам я вою на Луну?!
2006
© Людмила Некрасовська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2184/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives