...теля, що не стало левом.

                                         З чужого вірша



1


...а я телятком прикидалась,
Хоч вам здавалось –  ним була.
Двох корівчин покірно ссала,
Ганяла ґедзів край села,
Наївно зазирала в очі
Пастушці - Галочці малій...
Та ремигав сив бик підозру:
“Звичайки... в чада – звіддалі.
Немов кошатко,  смокче моню...
Рудаве, мрійне. До воріт
Не хоче йти із оболоні...
А ще ж... не їсть із сої шріт..."

2

Рік маскувалось левенятко
Поміж телят, вовків, хортів.
Скотар дзвінок хотів відняти.
Ох, не теляча в серці крів!

- Лев! – пастухи й телята – врозбіч.
Я роззираюсь: хто ж лишивсь?

- Я – друг твій... Вір!– ґелґоче жовтень,
Пером встеляє смуток нив.