укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.07.20
Роздрукувати твір

Ферлай Крайзер

Кобылье чало

                                                        До сыта нажранные духотой,
                                                                                             нависли вести…
                                                        У большинства знакомых - в «городских»,
                                                        Но - в сумасшедших. Даже, лестно.
                                                        Латунный зной, пустой, и острый,
                                                                                                 буд-то звон
                                                        в ноздре от прищемлённой кожи;
                                                        Уж, я и вышел, а ведь чудилось ещё,
                                                                                              что кобелится…
                                                                           Дорожная
                                                                                    мука
                                                                                        спеклась
                                                                         в: «А, ну-ка погоди…
                                                                                     похоже…
                                                                                  напомни нужную страницу…»
                                                                       Эх,
                                                                       новые живуют, алчно ждя,
                                                                       и тоже,
                                                                       лёжмя-волоча,
                                                                       свою скорчуют вереницу...
                                                              Ляжкуй себе, кобылье чало,
                                                                      упругим поскоком копыт
                                                              грудное встряхивая сало,
                                                                 дроби про сочный прочный быт,
                                                              наречьем кралевым курляво,
                                                                 тебе же малого лишь надо,
                                                               но, много, мля…
                                                                                        Ой, женщина…
                                                              В жару ты носишь тело,
                                                                                                 как ногу
                                                              Под вздёрнутым подолом
                                                                                                  богом
                                                                                           клянусь,
                                                                        Смирение  целую гимном
                                                                             яремного изгиба,
                                                              мычанием стиша от чаяний;
                                                              И, грузно всходит в раж густое тексто,
                                                              И, муза, наливая, говорит – «Не брезгуй»…

2009
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні