укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.30
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

***

Місцини, до яких не судилося дійти до скону,
Саме тому, зрозуміло, непізнанні.
Та й не вельми докучає пливка таїни оскома,
Тим паче, коли ти не її обранець.

Шляхетність уяви – тремкий сонячний зайчик
На стелі посеред баталії ночі.
Вагота тепла. Довженні літа окрайці
Біля висхлого зела узбіччя дороги.

Щоб не помутитися –  топи цей прихисток-острів,
Затуляйся від того, що хрущем - у вухо,
І просто живи, обмінюючи валюту втоми
На щось істотніше для власного духу.

І розвіявши за плечима розсвіт, схід і південь,
Що легше за тушкування ріпи і брюкви,
Хай і не вірячи у Творця, та виписуй рівно
Його нетлінного імені першу букву.

                                                  27.06.2009



---------------------------------------------------------------------------------

Края, в которых уже никогда не будешь - и не пытайся,
в силу этого, в принципе, непредставимы.
Но досаждает не слишком эта оскомина тайны -
тем более, когда на нее не имеешь виды.

Гордость воображения - слабый комочек света
на потолке, затененном войною ночи.
Тяжесть тепла. Длинные корни лета
у цепкой сухой травы придорожных обочин.

Чтоб не сойти с ума - нужно покинуть и этот остров,
не слушать того, что сдуру мерещится уху.
И просто жить, постепенно меняя возраст
на что-то более интересное духу.

И позади оставив рассвет, восход и полдень,
что проще пареной репы или же брюквы,
пусть не верить в Создателя, но при этом помнить
из его имени хотя бы первую букву.

                                           Владимир Гутковский

2009
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні