укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.05
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Серед живих

                   


                 На трасі за Сарнами жінку з перерізаним горлом
                      підібрала лише машина швидкої допомоги,
                       що мчала на виклик до села.

                                         



1

Кров струмувала...
                            Даленіли авта...
“Їх жезлом не спити... Що – твій біль?..” –
Стогнали сосни.
                             Бовваніли Сарни...
На глицю з кров"ю
                           падав чорний хліб...

Тікав насильник...
                          Ти його впізнала.
Осяяв пережите зблиск ножа.
Ждучи тебе, в селі молилась мати.
А ти летіла
                        в сяєво
                                        стожар...

2

Серед живих!
                      У житі в"ється стежка...
Ховаєш під кашне огидний шрам.
Достигли сливи...
                            Думка піспить серце:
Вмер чоловік, що лікаря чекав.
Всевишній спас тебе.
                              Десь – Мальта, Сочі...
Не консервуй той ЖАХ, що силу ссе.
Тобі ще сняться водянисті очі
Живих мерців, що мчали по шосе?
Ти їх... пробач. Я знаю, це – нестерпно:
Усіх круг себе втратити умить.
Мене торік притисла до берези
Товпа мисливців. Шрам на дощ болить...
І я тоді стікала – на відлюдді –
Кривавим болем. Вранці ожила!
А ті мисливці, мов хорти, гризуться
За шмат мого лілейного крила.

2008
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні