Vita sine libertate, nihil *





Пливу...
            Біжу...
                      Упала в напівтінь...
Це –  кам"яниста лімітрофна смуга.
Мене й у затінку помітили: вже мчать
Сім брязкотелець одягти на руки,
Знов зав’язати очі – й повести
У неозору без верцадла залу,
Щоб я –  віоли голосна струна –
Звивалася у випарах кальяну...

Горбатий можновладець Прозаїзм
Купив мене для кпинів і утіхи .
У бранку юний Ранок закохавсь,
Намовив утекти...
                         Я – вільна!

Лечу...
           Біжу...
                     Ступаю на місток...
Русалки млосні просять до розмови...

Розкрила очі.
                      Гладить руку син.
Фата-морґана тане...
                                  Пах лимона...





*- життя без свободи - ніщо (лат.).