1

Нарешті – прилетів у квітні сніг.
Так впевнено і владно вкрив перила...
Беззаборонно і відчайно мів.
Сніг забарився... Крим і сніг – два дива.

2

Вже за годину спала пелена –
І шелестить ”забудь...” ожини листя.
Іскряться гілочки кольких бажань
Перлинами прозорого намиста...

І... Пристрасть білопінно розцвіта!
На серця квіт сім років я чекала.

„Це - лиш примара, жінко…
                                    „Не зважай…
Мар цвіт надвечір... облетить!”

                                         „Кохана…”-
Із далини            
                лунає клич
                                   Любові...
Солодка тиша.
                      Зойк
                                дверей...
                                               Рука!
У передпокої спиняє шелех-голос:
„Не йди вперед! Дорога мар - слизька…”

Журнал. Канапа.
                            В"яне квіт поволі...
Свинцеве море - за вікном. Інжир.
Який сліпець назвав це море Чорним?
По ньому - біло - в сон приходив ти.