Щось всередині бунтує,
смикає пружинкою,
лізе з рота, прагне вух
хоча б на хвилинку!..
Я його законсервую,
в баночці сховаю:
потаємна є поличка
у душі-підвалі.

Воно хоче знов втекти,
окремо пожити,
погратися з небом,
повалятись в житі,
подружитись з козаками,
поганяти з козами,
ген у гаї заблукати,
прокидатись в росах...

Воно мріє про польоти,
про безмежний простір,
про тепло твоїх долонь,
про щасливі сльози...
Воно мріє одягнутись
у слова найліпші,
посміхнутися з паперу
й народитись віршем...