Я – сильна

1

Я – сильна, та виходить з-під шовків                    
Руде кошатко, падає у вирви…
Клубки прожектів, згадувань, страхів
У клітку заганяє… Напис – «Тигри».
І вухом не ворушать хижаки,
Лежать собі – впокоєні та дляві…
– Чого тобі, мій... родичу близький? –
Бува, тигрище Гонор прогугнявить.

2

Колібрі крила ваблять – крізь дими…
Дари від Зрілості – услід за бростю.
Усе плету – від чутки до чалми…
Для сина кубик-рубик – надто просто.

Криваво, з болем свічка оплива...
Перкаль зими притиснено до вен.
Понад кошатком – голуб, крук, сова…
Хто має Іскру – той навік спасен?

Ще будуть вірші-глечички линяти.            
Обліплюю каркаси барви пшінки… *
Годуй з руки, мій муже, кошеня те,
Що пестує під шовком серця жінка.


* Першими гончарями були жінки – стверджують історики.
Дерев`яний каркас обліплювали глиною, горщик запікали у вогні.